Нотаріуси як суб’єкти первинного фінансового моніторингу

Ярослав Корженівський,  директор Департаменту взаємодії та координації системи фінансового моніторингу  Держфінмоніторингу України, здобувач кафедри економічної безпеки  Національної академії внутрішніх справ

21 серпня 2010 року набрав чинності Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» (далі – Закон), згідно з яким нотаріуси набули статусу суб’єктів первинного фінансового моніторингу.

  Незважаючи на те, що минуло більше року з початку дії Закону, залишається ще ряд питань стосовно застосування деяких його положень, що потребує окремої розмови. Тож спробуємо в них розібратися. Розглянемо два блоки питань, які стосуються взяття нотаріусів на облік у Державній службі фінансового моніторингу України (далі – Держфінмоніторинг) та подання ними інформації про фінансові операції, що викликають у них підозри.  1. Підпунктом «г» пункту 8 частини другої статті 5 Закону нотаріусів віднесено до спеціально визначених суб’єктів первинного фінансового моніторингу. Водночас, державна нотаріальна контора не є спеціально визначеним суб’єктом первинного фінансового моніторингу. При цьому нотаріуси, які працюють у нотаріальній конторі, є суб’єктами первинного фінансового моніторингу. На виконання пункту 1 частини другої статті 6 Закону нотаріус зобов’язаний стати на облік у Держфінмоніторингу як суб’єкт первинного фінансового моніторингу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.  Постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2010 № 747 затверджено Порядок взяття на облік суб’єктів первинного фінансового моніторингу, реєстрації ними фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, і подання Державній службі фінансового моніторингу інформації про зазначені та інші фінансові операції, що можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму (далі – Порядок). Абзацом п’ятим пункту 6 Порядку визначено, що нотаріуси як спеціально визначені суб’єкти первинного фінансового моніторингу подають Держфінмоніторингу інформацію, необхідну для взяття їх на облік не  пізніше трьох робочих днів з дати встановлення ділових відносин з клієнтом, який має намір вчинити один з правочинів, визначених частиною першою статті 8 Закону.  Такими правочинами згідно з частиною першою  статті 8 Закону є правочини щодо: купівлі-продажу нерухомості;  управління активами клієнта;  управління банківським рахунком або рахунком у цінних паперах;  залучення коштів для утворення юридичних осіб, забезпечення їх діяльності та управління ними;  утворення юридичних осіб, забезпечення їх діяльності чи управління ними, а також купівлі-продажу юридичних осіб. Під діловими відносинами згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону слід мати на увазі відносини між клієнтом та суб’єктом первинного фінансового моніторингу, що виникли на підставі договору про надання фінансових або інших послуг. Відповідно до пункту 7 Порядку інформація, необхідна для взяття суб’єкта первинного фінансового моніторингу (в т. ч. нотаріуса) на облік, подається на паперових носіях за формою, встановленою Держфінмоніторингом. При цьому необхідно пам’ятати, що згідно з пунктом 4 Порядку будь-яка інформація, яку суб’єкт первинного фінансового моніторингу подає Держфінмоніторингу на паперових носіях, надсилається поштою з повідомленням про вручення поштового відправлення або нарочним. З метою забезпечення виконання вимог Закону та Порядку  Держфінмоніторингом прийнято Наказ від 26.08.2010 № 148 «Про затвердження форм обліку та подання інформації, пов’язаної із здійсненням фінансового моніторингу, та Інструкції щодо їх заповнення», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 06.10.2010 за № 891/18186 (далі – Наказ). Наказом для спеціально визначених суб’єктів первинного фінансового моніторингу, які провадять свою діяльність одноособово без утворення юридичної особи, зокрема, для нотаріусів затверджено форму № 1-ФМ «Форма обліку суб’єкта первинного фінансового моніторингу (відокремленого підрозділу)» (далі – форма № 1-ФМ). Водночас, необхідно звернути увагу на те, що Наказом затверджено 4 види форм № 1-ФМ для різних категорій суб’єктів первинного фінансового моніторингу. У зв’язку з цим нотаріусам необхідно заповнювати форму № 1-ФМ, яка призначена для спеціально визначених суб’єктів первинного фінансового моніторингу, які провадять свою діяльність одноособово, без утворення юридичної особи. Наказ разом з формою № 1-ФМ, Інструкцією щодо її заповнення та відповідними прикладами розміщені на веб-сайті Держфінмоніторингу (www.sdfm.gov.ua) у рубриці «Форми подання інформації». Таким чином, нотаріуси, у тому числі ті, які працюють у державних нотаріальних конторах, є спеціально визначеними суб’єктами первинного фінансового моніторингу та зобов’язані самостійно подавати в установленому порядку до Держфінмоніторингу форму № 1-ФМ. Після отримання від нотаріуса форми № 1-ФМ Держфінмоніторинг здійснює її опрацювання та надсилає нотаріусу форму № 3-ФМ «Повідомлення про результати обробки форми обліку суб’єкта первинного фінансового моніторингу (відокремленого підрозділу)». У разі, якщо в формі № 3-ФМ буде зазначено, що нотаріусу відмовлено у внесенні до Єдиної інформаційної системи, то йому необхідно відповідно до пункту 8 Порядку протягом трьох робочих днів з дати отримання відповідного повідомлення Держфінмоніторингу повторно подати форму № 1-ФМ, виправивши при цьому допущені раніше помилки. У той же час, у разі не отримання нотаріусом від Держфінмоніторингу протягом певного періоду (більше 20 днів) відповіді на форму № 1-ФМ рекомендується для з’ясування обставин звертатися до Держфінмоніторингу за телефонами «гарячої» лінії, розміщеними на веб-сайті Держфінмоніторингу (www.sdfm.gov.ua). Згідно з пунктом 10 Порядку, у разі зміни інформації, яка стала підставою для взяття суб’єкта первинного фінансового моніторингу на облік, суб’єкт протягом трьох робочих днів з дати настання таких змін подає Держфінмоніторингу відповідну інформацію.  Тобто якщо змінились дані, зазначені нотаріусом у формі № 1-ФМ під час взяття на облік у Держфінмоніторингу (наприклад, місцезнаходження або місце фактичного здійснення діяльності, номер телефону) необхідно протягом трьох днів з дати настання таких змін направити Держфінмоніторингу форму № 1-ФМ, заповнивши поля 010, 030 – 070. При цьому у полі 040 «Вид повідомлення (код)» необхідно вказати значення коригуюче – «2», у полі 050 «Обліковий ідентифікатор СПФМ» вказати ідентифікатор, що ж стосується інших полів, то заповнюються тільки ті поля, в яких відбулися будь-які зміни. У разі припинення нотаріусом своєї діяльності йому відповідно до вимог пункту 11 Порядку необхідно повідомити про це Держфінмоніторинг із зазначенням причин, що здійснюється шляхом направлення форми № 1-ФМ. При цьому заповнюються поля 010, 030 – 070, у полі 101 проставляються чотири нулі, а в полі 109 указуються підстави припинення діяльності суб’єкта первинного фінансового моніторингу (номер та дата наказу, рішення, найменування органу (установи), що їх видав, тощо). Поле 040 «Вид повідомлення (код)» у цьому разі кодується значенням коригуючим – «2».   2. Згідно з пунктами 3 та 5 частини другої статті 6 Закону нотаріуси зобов’язані забезпечувати виявлення та реєстрацію фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу.  Відповідно до пункту 15 Порядку виявлення фінансових операцій має здійснюватися не пізніше наступного робочого дня після їх проведення (тобто посвідчення договору).  Це не стосується фінансових операцій, учасниками або вигодоодержувачами яких є особи, включені до переліку осіб, пов’язаних зі здійсненням терористичної діяльності або до яких застосовані міжнародні санкції. У разі виявлення таких фінансових операцій нотаріус в того ж дня вносить інформацію про таку операцію до реєстру фінансових операцій (форма № 2-ФМ) та здійснює її подання до Держфінмоніторингу.  Реєстрація всіх інших фінансових операцій має здійснюватися нотаріусом не пізніше наступного робочого дня з дати їх виявлення (пункт 5 частини другої статті 6 Закону). Слід зауважити, що відповідно до підпунктів «б» та «в» пункту 6 частини другої статті 6 Закону нотаріуси як спеціально визначені суб’єкти первинного фінансового моніторингу зобов’язані повідомляти Держфінмоніторинг про: фінансові операції, що підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу, якщо є достатні підстави підозрювати, що вони пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, – у день виникнення підозр, а не пізніше  десяти робочих днів з дня реєстрації таких операцій або спроби їх проведення; виявлені фінансові операції, стосовно яких є достатні підстави підозрювати, що вони пов’язані, стосуються або призначені для фінансування  тероризму, – в день їх виявлення або спроби їх проведення, а також інформувати про це визначені законом правоохоронні органи. Згідно з пунктом 5.1 Положення про здійснення фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство юстиції України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2010 № 2339/5, що зареєстрований в Мін’юсті 29.09.2010 за № 860/18155,  підставою для виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, в тому числі тих, які можуть бути пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму є: ознаки операцій, які відповідно до Закону підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу;  типології міжнародних організацій, що здійснюють діяльність у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, опубліковані на офіційних веб-сайтах Держфінмоніторингу та Мін’юсту;  критерії ризику, визначені Держфінмоніторингом (Наказ Держфінмоніторингу від 03.08.2010 № 126,  що зареєстрований в Мін’юсті 11.10.2010 за  № 909/18204);  рекомендації Мін’юсту. Згідно з частиною першою статті 16 Закону фінансова операція підлягає внутрішньому фінансовому моніторингу, якщо вона має одну або більше ознак, визначених цією статтею, або містить інші ризики: заплутаний або незвичний характер фінансової операції чи сукупності пов’язаних між собою фінансових операцій, що не мають очевидного економічного сенсу або очевидної законної мети;  невідповідність фінансової операції до характеру та змісту діяльності клієнта;  виявлення фактів неодноразового проведення фінансових операцій, характер яких надає підстав вважати, що метою їх здійснення є уникнення процедур обов’язкового фінансового моніторингу або ідентифікації, передбачених Законом (зокрема дві чи більше фінансові операції, що проводяться клієнтом протягом одного робочого дня з однією особою та можуть бути пов’язані між собою, за умови, що їх загальна сума дорівнює чи перевищує суму, визначену частиною першою статті 15 Закону). Відповідно до частини шостої статті 8 Закону нотаріуси як суб’єкти первинного фінансового моніторингу не повідомляють  Держфінмоніторинг про свої підозри щодо фінансових операцій, у разі, якщо відповідна інформація стала їм відома за обставин, що є предметом таємниці вчинюваних нотаріальних дій, крім випадків посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна, за умови, що сума такої операції дорівнює чи перевищує 400000 гривень  або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентну 400000 гривень. Таким чином, нотаріус повідомляє Держфінмоніторинг про фінансові операції з посвідчення договору купівлі-продажу нерухомості на суму,  що дорівнює чи перевищує 400000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті еквівалентну 400000 гривень, лише у випадку, якщо у нього виникають підозри, що такі операції пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом або якщо вони пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму. У таких випадках згідно з частиною четвертою статті 12 Закону подання нотаріусом інформації до Держфінмоніторингу в установленому порядку не є порушенням професійної таємниці. Водночас, безпосередньо факт посвідчення нотаріусом договору купівлі-продажу нерухомого майна, за умови, що сума такої операції дорівнює чи перевищує 400000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентну 400000 гривень, не є підставою для повідомлення Держфінмоніторингу про зазначену фінансову операцію як таку, що пов’язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму. Відповідно до частини третьої статті 12 Закону порядок реєстрації фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та подання інформації про такі операції суб’єктами первинного фінансового моніторингу (крім банків) встановлюється Кабінетом Міністрів України. Цей порядок визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2010 № 747 «Деякі питання організації фінансового моніторингу». Особливу увагу необхідно звернути на наступне.  Згідно з вимогами Закону та Порядку суб’єкти первинного фінансового моніторингу, зокрема, нотаріуси направляють до Держфінмоніторингу повідомлення про фінансову операцію. Наказом затверджено форму  № 4-ФМ «Повідомлення про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу». Таким чином, деякі нотаріуси ототожнюють ці два поняття. Проте, згідно з пунктом 3 Наказу форма № 4-ФМ нотаріусами до Держфінмоніторингу не подається. Водночас, для здійснення нотаріусами інформування Держфінмоніторингу про фінансові операції, які, з їх точки зору, є підозрілими, слід керуватися пунктом 12 Порядку, згідно з яким реєстрація суб’єктом первинного фінансового моніторингу фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, інших фінансових операцій, що можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, проводиться шляхом внесення відповідної інформації до реєстру.  Реєстр – це форма реєстрації суб’єктом первинного фінансового моніторингу інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, інші фінансові операції, що можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, та їх учасників, яка визначається Держфінмоніторингом. Тобто реєстром є форма № 2-ФМ «Реєстр фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу» (далі – форма № 2-ФМ), затверджена Наказом. Наказом затверджено 4 види форм № 2-ФМ для різних категорій суб’єктів первинного фінансового моніторингу. Тому нотаріусам необхідно заповнювати форму № 2-ФМ, що призначена для спеціально визначених суб’єктів первинного фінансового моніторингу, які провадять свою діяльність одноособово, без утворення юридичної особи. Крім того, повідомляти Держфінмоніторинг про факт посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна або відсутність підозр щодо нього не потрібно.  У той же час, повідомляти Держфінмоніторинг про свої підозри нотаріуси зобов’язані лише шляхом направлення форми № 2-ФМ, а не будь-яких листів довільної форми. Згідно із пунктом 1 розділу III Інструкції щодо заповнення форм обліку та подання інформації, пов’язаної із здійсненням фінансового моніторингу (далі – Інструкція), яка затверджена Наказом і якою нотаріуси зобов’язані керуватися під час заповнення форми № 2-ФМ: «форма № 2-ФМ формується із послідовних записів про фінансову операцію, при цьому кожний запис складається із заповнених бланків форм за відповідними розділами. Усі записи в формі № 2-ФМ нумеруються послідовно та мають наскрізну нумерацію. Бланки форм, передбачені розділом III форми № 2-ФМ, заповнюються для кожного учасника фінансової операції окремо». Пунктом 18 частини першої статті 1 Закону визначено, що учасниками фінансової операції є клієнт, контрагент, а також особи, які діють від їх імені або в їхніх інтересах.  Форма № 2-ФМ повинна обов’язково включати відомості щонайменше про двох учасників: клієнта та контрагента.  Відповідно до пункту 19 частини першої статті 1 Закону клієнт – це будь-яка особа, яка звертається по надання послуг або користується послугами суб’єкта первинного фінансового моніторингу. Згідно з Інструкцією контрагент – це особа, що є другою стороною фінансової операції, за якої між клієнтом та контрагентом відбувається передача активів. При цьому помилковим є визначення учасниками фінансової операції одночасно двох клієнтів або контрагентів. Таким чином, клієнтом може бути як покупець, так і продавець, у залежності від того, яка саме особа звернулася по надання послуг до нотаріуса.  Залежно від характеру фінансової операції форма № 2-ФМ може містити декілька відомостей про клієнтів, контрагентів та інших учасників фінансової операції згідно з Довідником кодів типів осіб, що стосуються фінансової операції (додаток 8 до Інструкції).  Нотаріус при визначенні особи, яка має відношення до фінансової операції, та заповненні розділу III «Відомості про учасника фінансової операції» форми № 2-ФМ керується таким правилом: суб’єкт первинного фінансового моніторингу не може виступати у фінансовій операції, дані про яку він вносить як клієнт.  Слід врахувати, що форма № 2-ФМ заповнюється шляхом внесення кодів до відповідних граф з використанням довідників кодів, які містяться в додатках до Інструкції. У випадку, якщо нотаріус бере участь у підготовці та здійснені правочину щодо купівлі-продажу нерухомості та при цьому встановив, що ринкова вартість нерухомості занижена, нотаріус як суб’єкт первинного фінансового моніторингу  відповідно до підпункту «б» пункту 6 частини другої статті 6 Закону зобов’язаний повідомити про таку фінансову операцію Держфінмоніторинг у день виникнення підозр, але не пізніше  десяти робочих днів з дня реєстрації такої операції або спроби її проведення.  Поля 630 «Код ВФМ» та 640 «Коментар до коду» форми № 2-ФМ повинні бути наявними обов’язково, якщо фінансова операція підлягає внутрішньому фінансовому моніторингу.  Звертаємо увагу, що «Код ВФМ» 900 додатку 3 Інструкції використовується спеціально визначеними суб’єктами первинного фінансового моніторингу в усіх випадках реєстрації (подання) фінансових операцій, що підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу. При цьому інші «Коди ВФМ» спеціально визначеними суб’єктами первинного фінансового моніторингу, зокрема, нотаріусами не використовуються.  У разі посвідчення нотаріусом договору купівлі-продажу нерухомого майна з підозрою оцінки нижчій за ринкову вартість або іншою підозрою у полі 630 форми № 2-ФМ необхідно вказати «Код ВФМ» 900 та у полі 640 прокоментувати суть підозри.